Мистецтво
Кава замість фарб: як малює український художник Радислав Дзюба Кава, як коти: неймовірні малюнки Художник створив найбільшу в світі мозаїку з кави З'явився тізер українсько-польської історичної драми Плями кави як мистецтво: вражаючі малюнки Джулії Бернаделлі Киянин запустив бренд перших в світі окулярів з кави і льону Меблі, виготовлені з кави У Києві з'явився міні-пам'ятник каві  Бариста з Кореї малює шедеври на кавовій піні Кобі Леві та кава Незвичайні малюнки на кавових стаканчиках Starbucks Кава + креатив: оригінальний спосіб прикрити лисину Хвилинка творчості за сніданком: чарівні малюнки, що доповнюють ранкову каву Книги кавомана: що почитати за ароматною чашкою? Притча: як кава змінює все Coffee Cup Art Мозаїка з мільйона кавових зерен Жінка з ароматом кави Куди діває залишки ранкової кави індонезійський художник? Туринці відмовились від ранкової класичної кави ! Кава в джезві від українського чемпіона ! Малюнки на каві Кавовий еко-арт: малюнки Карен Еланд Детектив Кавові шедеври Карен Еланд Coffee Art Малювання кавою 3D мистецтво на каві Місто з ароматом кави: найатмосферніші кав’ярні Львова 3D кавові фігурки Дафні Тан У Львові пройде масштабний кавовий фестиваль
Місто з ароматом кави: найатмосферніші кав’ярні Львова
coffee

Історія кави по-львівськи почалася ще в австрійські часи у кінці 18 століття, коли в місті почали з'являтися кондитерські та кав'ярні. Там заможні жителі міста могли приєднатися до ритуалу з історією понад 500 років. Поступово кава ставала дедалі популярнішою в різних колах суспільства, і дуже скоро весь Львів захворів на кавоманію, яку вже, напевно, неможливо вилікувати.

Власники кав'ярень розважали відвідувачів вечірніми концертами, танцями, і саме там можна було почути найсвіжіші та найпікантніші плітки... Тут часто збиралася творча молодь Львова, закріплюючи любов до цього напою в своїй творчості. Кава присвячено чимало віршів, пісень і легенд, які тільки додають цьому напою містичності.

Минуло чимало часу, а любов до кави не зникла, зробивши Львів кавовою столицею України. Сьогодні ми вам розкажемо про деякі з найатмосфернішіх закладів міста.

ЗОЛОТИЙ ДУКАТ      

https://kava-map.com/cafe/zolotiy_dukat/38/ 

 

Це одна з найпопулярніших кав'ярень Львова, яка знаходиться недалеко від площі Ринок, відкрилась у 2003 році і одразу стала найулюбленішим місцем відпочинку для львів’ян та гостей міста. Дизайн і атмосфера кав’ярні, витримані в давніх європейських традиціях.

Особливістю цього закладу є неординарний інтер’єр: чорна дзеркальна стеля збільшує простір низького підвального приміщення; об'ємні експозиції старих вулиць Львова, цікаво зроблені ніші в стінах, в яких можна побачити не тільки старовинні речі або таємничі символи, але й кажана; приглушене освітлення. Все це разом створює неповторну атмосферу, яка наповнена певною містичністю.

«В чоколядовій кав'ярні «Золотий дукат» ви отримаєте не тільки філіжанку доброї чорної кави чи гарячої чоколяди, ви можете отримаєте те, що не можна купити чи продати, що, отримавши, ви повернете світу золотими дукати наснаги і творчості», – говорять у закладі.

Родзинка закладу – близько 40 сортів "фрешкави", яку перед приготуванням каву обсмажують безпосередньо перед клієнтом. Тут можна замовити навіть відому "Копі Лювак" – найдорожчу в світі каву. Славиться кав'ярня купажем "Золотий дукат" – зернами, обробленими харчовим золотом. Бариста розповідають, що така кава притягає щастя, везіння й омолоджує шкіру.

В 2008 році кав’ярню «Золотий дукат» представлено до загальнонаціональної Нагороди Лідери ХХI століття Гран прі «Вища проба» за високу якість та високу конкурентну спроможність торгових марок Фрешкава, Чоколяда та Чар зілля. Тож кав’ярня отримала загальнонаціональне визнання і високу нагороду. Так Кав’ярня «Золотий дукат» стала не тільки обличчям Львова, але й обличчям України. Заклади мережі успішно працюють  в Києві, Івано-Франківську, Харкові, Ялті, Сумах, Чернівцях, Віниці, Кривому Розі, Тернополі.

 

ВІРМЕНКА           

https://kava-map.com/cafe/virmenka/32/ 

"Вірменка" існує з 1979 року. Тоді на фоні неабияких політичних, економічних та культурних подій, які переповнювали світ, в будинку під №19 відкрилась кав’ярня, якій судилось стати культовою.

Заклад став місцем, де збиралися "Діти квітів" і слава про тусовку хіпі ширилась Союзом. Сюди з’їжджались неформали, пацифісти, художники, актори, рок-музиканти з Москви, Ленінграда, Вільнюса, Таллінна. Тут обмінювались самвидавом, читали заборонених Солженіцина, Булгакова, слухали заборонений рок-н-ролл…

Влітку 2016 року у "Вірменці" була проведена реставрація. Залишились автентичні кладка, перекриття, фрагмент кам’яного порталу ХVI-XVII ст. та інше. З’явились старі фотографії, на яких можна знайти Кузю з Братів Гадюкіних та інших завсідників старої "Вірменки", книжкові полиці. Деякі книжки можна взяти почитати за філіжанкою кави, а деякі навіть купити. Тут традиційно по-східному варять каву, а до неї пропонують львівський сирник та натуральні наливки власного виробництва, а також оригінальні лікери "Вірменка": кавова, тірамісу та шоколадна.

У 2016 році її було обрано "Кращою кав'ярнею Львова" в рамках проведення X фестивалю "Lviv Coffee Festival".

 

НА БАМБЕТЛІ        

http://https://kava-map.com/cafe/na_bambetli/52/ 

Будинок №29, в якому розташувався заклад, збудований у 1766–1778 роках. Будівля має велике внутрішнє подвір’я та наскрізний прохід на вулицю Театральну. В XIX ст. цей прохід називався пасаж Андріоллі від імені купця Домініко Андріоллі, що прибув до Львова зі Швейцарії і відкрив тут першу у Львові цукерню. Також Андріоллі відомий ще й своєю участю в організації добровільної міської міліції. Коли цукерник помер, цукерню провадили його спадкоємці, та існувала вона до кінця ХІХ ст.

У 2007 в історичному пасажі ентузіасти відкрили кав’ярню в тому вигляді, в якому вона є зараз. М’яке приглушене освітлення, тиха ненав’язлива мелодійна музика допоможуть перенестись у атмосферу дореволюційного Львова. Тут частують кавою приготованою на піску, різномаїттям чаїв, свіжою випічкою та авторськими гарячими і холодними десертами.

Заклад отримав назву від від нім. Bankbettel – лавка–ліжко. А словничок "Українські Карпати" подає таке значення: "виключно дерев'яний диван ручної роботи, іноді з різьбярськими візерунками".

Подiлитися
попередня стаття наступна стаття